З останніх заяв закордонних політиків про війну в Україні виділяються дві знакові.
Йдеться, по-перше, про заяву прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про нібито близькість європейських союзників Києва до обговорення ідеї відправлення своїх солдатів як миротворців до України.
І - по-друге, про заклик президента Білорусі Олександра Лукашенка, який пролунав у ході його виступу з посланням до білоруського парламенту, негайно розпочати переговори про війну в Україні без попередніх умов та оголосити перемир'я з припиненням усіх військових приготувань. Треба сказати, проти обох пропозицій одразу виступили Київ та Москва. Хоча, щодо перемир'я, Росія дає зрозуміти, що принципово не проти цієї ідеї, але проти Україна та Захід, а тому припинення вогню сьогодні нереальне.
Чому пролунали подібні пропозиції, розбиралася "Страна".
Сигнали з Угорщини та Білорусі
Спочатку - про заяву угорського лідера. У нещодавньому виступі на ефірі національної радіостанції Kossuth Орбан заявив, що у Європейському союзі нібито близькі до обговорення відправки в Україну миротворчих військ.
Угорський прем'єр Віктор Орбан порушив тему про необхідність миротворців в Україні, фото: miniszterelnok.hu
"Ми близькі до того, щоб у розмовах європейських лідерів легітимним і прийнятим стало питання про те, чи можуть країни-члени ЄС послати в будь-якій формі війська якогось миротворчого типу чи краще не посилати. Ми близькі до цього кордону, що раніше не переступався", - заявив, зокрема, прем'єр Угорщини.
З його слів виходить, що існує стійка тенденція до розширення допомоги Україні. Мовляв, ще рік тому відправлення летальної зброї Києву було предметом дискусій.
"Зараз питання - лише танки, або скільки літаків, або снаряди з урановмісними елементами, або війська", - заявив Орбан, зазначивши, що Будапешт виступає проти відправки військ, також як і раніше не підтримав постачання летальної зброї.
Щодо Лукашенка, то, виступаючи зі щорічним посланням до білоруського народу та Національних зборів Білорусі, він закликав до негайних переговорів щодо війни в Україні без попередніх умов та перемир'я без права переміщення техніки та перекидання зброї з обох сторін.
На його думку, велика загроза ескалації конфлікту на українській землі. Якщо Росія раніше просила у різних країн, у тому числі в Білорусі, зброю та боєприпаси, то сьогодні вона "ні в кого не просить" тому, що російський ВПК РФ "розгортається на повну міць", і "мало не здасться".
Також він заявив, що з української сторони, завдяки зброї НАТО "теж буде армада", і варто очікувати на ескалацію та зростання людських втрат.
"Тому зупинитися треба зараз, поки не почалася ескалація. І спробую ризикнути запропонувати припинити бойові дії. Так, багато хто зараз, особливо в Росії, може сказати: "Ну, ми вже припиняли тоді на Донбасі". Інший момент, інша ситуація. І з урахуванням тих умов припинити треба бойові дії. Перемир'я оголосити без права переміщення, перегрупування військ з обох боків, без права перекидання зброї та боєприпасів, живої сили та техніки. Все!" - заявив Лукашенко.
На його думку, переговори мають розпочатися без попередніх умов.
"Це ж смішно. Дипломати розуміють. Коли ти йдеш на переговори, які можуть бути попередні умови?" - вважає Лукашенко.
При цьому він вважає, що контрнаступ ЗСУ - це "найгірше, що можливо за нинішніх умов, тому що може перекреслити всі надії на переговорний процес і призведе до незворотної ескалації конфлікту", а розраховувати на перемогу над "державою, яка має ядерну зброю (тобто Росією - Ред.) божевілля" - наполягає Лукашенко.
Тепер про реакцію на обидві заяви. І почнемо із закликів Лукашенка.
У Росії саму ідею перемир'я підтримують, але вважають, що зараз це нереально.
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що білоруські пропозиції - як і план мирного врегулювання, запропонований Китаєм - "не реалізуються зараз у зв'язку з небажанням, точніше - неможливістю української сторони не послухатися своїх кураторів, своїх командирів". Тому "продовжується "спеціальна військова операція", заявив Пєсков.
У свою чергу радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк вкотре підтвердив, що Україна не піде на негайне припинення вогню, оскільки це "означатиме право РФ залишатися на окупованих територіях".
"Це абсолютно неприпустимо. Україна має право переміщати війська та техніку своєю територією так, як вважає за потрібне. Дивні "миротворці" виглядають безглуздо", - написав Подоляк у своєму мікроблозі в Twitter.
Пізніше президент Володимир Зеленський, коментуючи тему можливості поновлення переговорів з Росією, заявив прес-конференції за підсумками "Бучанського саміту", який пройшов у Києві, що "дипломатичний формат" у відносинах з Москвою розпочнеться лише після того, як РФ виведе все війська із території України. Щоправда, зазначив Зеленський, йому "дуже складно сказати, хто на той момент буде представником РФ, який без бою спершу виведе всі війська з нашої території".
При цьому він заявив, що якщо звільнення пройде військовим шляхом, то "з такими людьми нема про що говорити". "Тому що ми втратимо людей, буде велика кількість жертв. Про що тоді з цими людьми говорити? Вони повинні бути ізольовані, нерукопожатні", - заявив український лідер.
За заявою Орбана більше висловлювалася Росія. Причому, в однозначно негативному ключі.
Той самий Пєсков назвав ідею запровадження деяких миротворців з європейських країн "потенційно дуже небезпечною".
А екс-президент Дмитро Медведєв написав у своєму Телеграм-каналі, що "так звані миротворці НАТО просто збираються вступити в конфлікт на боці наших ворогів", "неабияк нагріти на цьому руки, довівши ситуацію до точки неповернення", "розв'язати ту третю світову, якою на словах так побоюються".
На його думку, "миротворці", розміщені в Україні без згоди Росії, стануть "законною метою" для РФ.
А ось політичне керівництво України цю тему чомусь проігнорувало. Принаймні у публічній площині коментарів представників влади щодо заяви Орбана не було. При тому, що обговорення у ЗМІ триває - у тому числі за участю лояльних до Офісу президентів експертів, блогерів.
Відсутність реакції дивовижна, тому що визнання угорського лідера є примітним. Справа в тому, що досі провідні країни НАТО, які надають підтримку Києву, не давали підстав сумніватися, що зайнята ними ще до широкомасштабного вторгнення Росії позиція - ні в якому разі не надсилати в якомусь вигляді свої війська в Україну змінилася. Навпаки, регулярно повторюється, що Захід і конкретно НАТО не є воюючою стороною в цій війні (про що постійно говорять у Росії), і втручатися в неї безпосередньо вони не будуть, хоч і продовжать надавати допомогу Україні, що б'ється.
Навіть на рівні експертів тема миротворців майже не обговорюється, хоча "Страна" звернула увагу на статтю експерта центру "Карнегі" Володимира Фролова, опубліковану у жовтні минулого року. У ній розглядається варіант запровадження миротворчого контингенту, однак для цього мають бути такі умови: стабілізація лінії фронту через нездатність сторін провести успішний наступ, припинення активних бойових дій, після чого для утримання миру на українську лінію фронту і вводяться миротворці з країн НАТО по згодою всіх сторін, а сама ця лінія фронту стає де-факто нового кордону між Україною та РФ. Але широкого обговорення ця стаття навіть у російському сегменті Інтернету, втім, не викликала.
Заява Лукашенка в принципі не є оригінальною. Заклики посадити сторони, що воюють, за переговори звучать постійно - у тому числі від таких великих країн як Китай і Бразилія. Про негайне припинення вогню та поновлення переговорів йдеться в одному з пунктів запропонованого Пекіном плану мирного врегулювання "української кризи".
На заяви, що отримали найбільший резонанс, у Києві реагують своєю вже також своєю неодноразово озвученою умовою - виведення російських військ з усієї захопленої території.
Це те, що заявив після "Бучанського" саміту Зеленський. І це ж пролунало у його коментарі на китайський план раніше.
"Сигнали на майбутнє"
Які могли бути резони у Лукашенка знову виступити про необхідність перемир'я та переговорів?
Політолог Руслан Бортник звертає увагу, що ініціатива лідера Білорусі - це один з пунктів китайських мирних пропозицій, що навряд чи випадковість.
"Лукашенко нещодавно їздив до Китаю. І, можливо, просування ідеї перемир'я та переговорів є частиною домовленостей з китайським керівництвом. Або це - спроба сподобатися китайцям, оскільки Лукашенко намагається маневрувати між Пекіном і Москвою, як він раніше робив у відносинах з Росією та Заходом", - коментує Бортник "Страні".
"Лукашенко фактично підтримав мирний план Пекіна, але це також - спроба зіграти у миротворця у власних інтересах, насамперед - для внутрішньобілоруської аудиторії", - каже політолог Вадим Карасьов.
Експерти сходяться на думці, що між заявами Лукашенка та Орбана, присвяченими різним питанням, можна знайти схожість. "Ці ініціативи контрастують із тим підходом, якого сьогодні дотримуються у Києві, Вашингтоні, Брюсселі та деяких інших столицях, суть якого - війна до переможного кінця. Триває тестування громадської думки, глибин втоми всіх сторін конфлікту", - зазначає Бортник.
"Це сигнали на майбутнє. Поки всі чекають на наступ України, і в Києві, і в країнах-союзниках чекають успіхів української армії. Але коли настане військово-оперативна ясність, потрібно буде приступати до військово-політичних рішень, і ось є сили , від яких пролунали свого часу деякі пропозиції, до яких, можливо, варто повернутися. Хоча з боку Орбана це могла бути спроба попередити чи попередити", - каже Карасьов.
У свою чергу Бортник припускає, що заява Орбана відображає позицію консервативних європейських еліт. "Угорський лідер, незважаючи на свою здавалося б опозиційність до європейських порядків, залишається частиною євроатлантичного політичного простору. І він часто виступає рупором консервативних еліт Німеччини, Франції, Італії і т.д. Хоча, звичайно, бажання Орбана зіграти на досить вигідній темі світу теж зрозуміло", - вважає експерт.
Загалом Бортник згоден, що ідеї, озвучені Лукашенком та Орбаном, нереалізовані найближчим часом. Але до них все одно повертатимуться ті чи інші спікери у різних країнах.
"Треба розуміти, що, перш за все, Китай і консервативні еліти Заходу, розуміючи, що в США будуть вибори, використовують різноманітні мирні плани для критики позицій демократичної Адміністрації президента Байдена і для підігравання Республіканської партії, з можливим обранням кандидат від другої і пов'язують потенційну зміну балансу інтересів усередині колективного Заходу та курсу щодо українсько-російської війни, а поки що йде оформлення глобальної коаліції за мир, до якої входять, крім іншого, Китай, Бразилія, Туреччина, звичайно, Угорщина та Білорусь. І є умовно українсько-американська коаліція куди входять і інші країни Заходу, які виступають за перемогу Києва та звільнення всіх окупованих РФ територій, контроль над якими в разі "заморозки" бойових дій буде втрачено на довгий час. Восени за результатами українського наступу вони розігруватимуть свої карти, можливо, і відкриті Лукашенком та Орбаном. Окреме питання: як вчинить Росія, для якої припинення бойових дій означатиме, що вона не досягла цілей, які проголошувалися на початку вторгнення в Україну. Закріплення окупованих територій буде лише невеликою тактичною перемогою за збереження повного розриву із Заходом та провалу в частині початкових цілей війни", - каже експерт Бортник.