Національний банк вимагає від банків ретельніше перевіряти фінансові операції бізнесу (компаній), які, на їхню думку, раніше мали або досі мають відношення до підсанкціонованих осіб. А також надавати в НБУ детальний звіт про кожну спробу обійти санкції з поіменною вказівкою всіх учасників схеми.
Про це йдеться у внутрішньому листі НБУ під номером P/25-0005/77367, який опинився у розпорядженні "Страни".
Цей документ присвячений операціям "підконтрольних осіб". До таких осіб регулятор відносить лише суб'єктів господарювання – не фізосіб, а лише бізнес. Який, на думку банків, може мати зв'язок чи підтримувати стосунки з підсанкціонованими особами. Чиновники вважають, що контроль за ними потрібен, щоб підсанкціонники не могли використовувати ці компанії для своїх цілей - щоб користуватися банківськими послугами в обхід санкцій.
Як тільки до людини чи підприємства застосовують санкції, банк зобов'язаний закрити йому рахунки та обмежити у користуванні фінпослуг. А НБУ робить все, щоб підсанкціонник не оминав цю заборону. Наприклад, не отримав банківську картку на третю особу і не платив нею за що хотів. Тому регулятор і хоче, щоб банки стежили не лише за підсанкціонованими особами та їхніми близькими, а й за тими, з ким ті мали/мають із ними бізнес. Однак під удар можуть потрапити і зовсім сторонні.
У підконтрольні особи можуть записати підприємства/компанії, які колись стосувалися особи, до якої зараз застосували санкції, - наприклад, раніше вели спільний бізнес або почали співпрацювати тільки зараз. Запідозрити в такій співпраці можуть мало не будь-якого, НБУ дозволив банкам починати стеження за найменшого натяку на будь-який зв'язок. При цьому банк ніяк не покарають, якщо він безпідставно стежив за компанією та помилився, коли вніс її до категорії підконтрольних.
У вищезгаданому листі P/25-0005/77367 Нацбанк дав список нетипових банківських операцій для господарської діяльності, на які банкірам слід звернути увагу, якщо вони запідозрили підконтрольну компанію у зв'язку з підсанкціональною особою:
- Операції, обсяг яких збігається з обсягами звичайної ділової активності клієнта.
- Операції щодо перерахування коштів за межі України.
- Розрахунки за договорами на умовах передоплати, за якими не відбулося постачання товарів у визначені у таких договорах строки.
- Операцій з готівкою у великому обсязі, не пов'язаними з основним видом діяльності клієнта, та/або проведення значної кількості операцій з використанням електронних платіжних засобів.
- Зняття готівки у значних обсягах з метою закупівлі товарів.
- Операції за договорами відступу прав вимоги (переведення боргу).
- Регулярні платежі стороні/сторонам, які, здавалося б, не пов'язані з підприємницькою діяльністю клієнта, а підстава та мета платежів незрозумілі.
- Операції з надання зворотної та/або безповоротної допомоги (позички).
- Виплати заробітної плати чи премій у особливо великих розмірах керівництву та/або працівникам підконтрольних осіб.
- Фінансові операції, які можуть бути пов'язані з фіктивною діяльністю з подальшим зняттям коштів готівкою тощо.
Але разом із цим списком НБУ зазначив, що банки можуть додавати і свої види підозрілих операцій та стежити за ними.
Коментуючи документ "Страні", фінансисти визнали, що можуть розпізнати бізнес-партнерів підсанкційних осіб лише, якщо ті обслуговувалися у них довгі роки.
Але це вкрай складно зробити, якщо компанія лише приходить до них на обслуговування, і вони не мають історії її фінансових операцій.
Щоб виконати вимогу НБУ, банкам доведеться посилити стеження за всіма своїми бізнес-клієнтами та почати ставити їм більше питань щодо операцій, вимагати більше документації за найменших підозр. Тому підприємцям треба бути готовими до ще більшої прискіпливості фінансистів і навіть до зупинки операцій, якщо їх чимось запідозрять. Під підозру може потрапити будь-хто.