Комісар нарізав завдань. Які умови виставлено Україні для початку переговорів щодо членства в ЄС

Денис Рафальский

Верховній Раді поставили завдання про голосування щодо законів для початку переговорів щодо вступу України до ЄС. Фото: rada.gov.ua

Верховна Рада стоїть перед непростим завданням завершити виконання умов Європейської комісії, які необхідні для початку офіційних переговорів про членство в Європейському союзі.

Як писала "Країна", існують сім критеріїв, за якими ЄК оцінює переговорну готовність України. Робота над завданнями ЄК триває з літа 2022 року, коли Київ авансом набув статусу кандидата в члени блоку.

Президент Володимир Зеленський вимагає від інших гілок влади, насамперед – парламенту – встигнути до кінця 2023-го.

Однак це завдання ускладнюється тим, що європейська сторона під ті самі критерії додає нових завдань, без яких Україна не отримає "залік".

Це добре видно за пунктом посилення боротьби з корупцією, в якому за майже півтора року дійшли необхідності значно збільшити чисельність детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і посилити автономію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), про що спочатку взагалі не йшлося.

Причому в ЄК пропонують не тягнути з виконанням чергових "умов", попереджаючи, що інакше терміни буде зірвано.

На нещодавній зустрічі з парламентаріями комісар ЄС з політики сусідства та переговорів щодо розширення Олівер Варгеї дав зрозуміти: Києву потрібно доробити всю зазначену ЄС роботу, якщо він хоче до кінця року позитивне рішення щодо початку переговорів про членство у блоці.

Джерела "Країни" в Раді, втім, стверджують, що керівництво євроструктур зі свого боку в будь-якому разі налаштоване дати Україні зелене світло навіть якщо частину "домашнього завдання" не буде виконано.

Як розвиватимуться події насправді розбиралася "Країна".

Єврокомісар захотів поспілкуватися

Не буде великим перебільшенням сказати, що комісар ЄС Варгеї, який нещодавно приїжджав до Києва, поставив порядок денний українському парламенту щодо євроінтеграції.

Він прибув до України у складі великої делегації, до якої входили і міністри закордонних справ держав – членів Євросоюзу, які зібралися у Києві, зокрема на своє виїзне засідання. У ньому взяв участь, як повідомляла "Країна", і президент Володимир Зеленський.

У програмі візиту Варгії були заплановані зустрічі з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком та головами парламентських фракцій та комітетів. У скупому офіційному повідомленні про діалог між спікером та єврокомісаром йдеться, що сторони обговорили виконання Києвом семи рекомендацій ЄК.

"Україна розраховує, що прогрес України буде визнано і до кінця цього року ми розпочнемо переговори про вступ", - цитує Стефанчука сайт Ради.

Про зустріч Варгії з представниками депутатського корпусу офіційно не повідомлялося. Однак про неї відзвітували низку депутатів, які брали участь у ній, та й сам єврокомісар. Почнемо з повідомлення.

"Робота українського парламенту необхідна для прогресу України (у справі євроінтеграції - Ред.). З головою Ради Русланом Стефанчуком і членами парламенту ми детально обговорили всі відкриті питання. Прогрес вже є. Я переконував продовжувати роботу над завданнями, що залишилися", - написав Варгії у своєму мікроблозі. у Х.

При цьому в коментарях медіа єврокомісар був більш критичним в оцінках.

Він нагадав, що підходить час для письмового звіту ЄК, в якому буде говорити, крім іншого, що встигла зробити Україна не лише за семи початковими критеріями, а й "ширшими критеріями вступу (у ЄС — Ред. )".

"Зараз все ще зарано говорити, чи всі критерії виконані, тому що робота ще триває. З нашого боку: ми будемо готові, коли будемо готова Україна", - заявив комісар.

Той самий тон Варгеї зберіг і в діалозі з народними депутатами. Від керівництва парламенту був присутній перший заступник спікера Олександр Корнієнко, були також голова фракції "Слуги народу" (СН) Давид Арахамія зі своїм першим заступником Андрієм Мотовиловцем, співголови фракції "Європейської солідарності" Артур Герасимов та Ірина Геращенко, заступник голови фракції.

"Такої жорсткої розмови (але з дуже ввічливими особами) я ще не чув!" – дав оцінку у своєму Телеграм-каналі народний депутат від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко, який був присутній на зустрічі.

Але про манеру Варгеї поговоримо трохи нижче. А зараз про що, власне, йшлося.

За словами Гончаренка, головними були такі питання:

Однак розмова, за даними "Країни", торкнулася й інших тем, навіть при їх обговоренні тон висловлювань з обох сторін набув жорсткості.

Антикорупції потрібні люди та автономія

Почнемо по порядку.

Вимоги про НАБУ та САП звучать не вперше: нагадаємо, вони також входять до переліку пріоритетних реформ, схвалених США та іншими західними союзниками та кредиторами Києва. Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту №10060, документ спрямований на посилення "інституційної автономії" спецпрокуратури (як ми вже писали, Захід прагне створити з ланцюжка НАБУ-САП-ВАКС повністю незалежну від української влади вертикаль, щоб мати можливість тримати "у вузді" чиновників аж до президента та його найближчого оточення).

Пропонується надати САП статус юридичної особи публічного права, яка має окреме майно, рахунки в банках, власний гербовий друк, а також окреме фінансування та апарат. Спецпрокурор може отримати право самостійно визначати структуру, штат та організацію діяльності підрозділу.

Буде також уточнено процедури конкурсного відбору на адміністративні посади в САП та посаду прокурорів та введено аудит діяльності спецпрокуратури, який проводитимуть міжнародні експерти.

Крім того, керівника САП пропонується допустити до державної таємниці всіх ступенів таємності.

За словами одного з учасників зустрічі, європейський гість попросив законопроекти на тему САП та НАБУ перед ухваленням показувати євроструктурам (по суті погоджувати), мовляв, щоб не було потім питань. "Вони розуміють, що документи можуть бути не у тому вигляді, в якому вони потрібні", - каже джерело "Країни" серед депутатів.

Цікаво, що супроводжував Варгії на зустрічах і зі Стефанчуком, і з депутатами гердиректор директорату з політики сусідства та переговорів щодо розширення Герт Ян Купман. Як свідчать джерела в апараті парламенту, це дуже важливий євробюрократ.

"Варгії - політик. Він через півроку піде, а Купман буде на своєму місці. Все, що єврокомісари самі бояться озвучувати з політичних мотивів, такі люди як Купман їм на листочках підсовують", - каже співрозмовник.

Що означає для ЄК редакція проектів Варгеї наочно показав відразу в процесі розмови.

Лідер фракції СН Арахамія спробував розвинути думку, що люди не зрозуміють, чому під час бойових дій гроші йдуть на нових антикорупційних детективів і запропонував прийняти закон зараз, але ввести його в дію вже після війни.

На це єврокомісар відповів, що ми вам на наступні чотири роки виділяємо 50 млрд євро допомоги у вигляді грантів і кредитів, і нам потрібен дієвий контроль.

Крім того, питання у єврокомісара викликала ситуація із ухваленим 5 вересня законопроектом №9587-д, який знизив планку відповідальності за можливу корупцію.

Якщо посадовця спіймали на недостовірну інформацію в декларації, яка тягне до 1,342 млн гривень, то він може заплатити штраф 17-42,5 тисяч гривень і уникнути адміністративної відповідальності та внесення до Реєстру корупціонерів. Проект досі перебуває у президента, який і не підписує його і не накладає вето.

Битва навколо PEP та нацменшин

Проте градус дискусії підскочив, коли заговорили про законопроект про довічний фінансовий моніторинг т.зв. PEP (від англійської абревіатури politically exposed persons чи політично значимих людей, тобто вищих посадових осіб).

"Країна" повідомляла, що 21 вересня його прийняли у першому читанні як посилення боротьби з відмиванням грошей відповідно до стандартів Групи з фінансових заходів (FATF).

Законопроект передбачає, що фінансові операції нинішніх чи колишніх чиновників і депутатів - передусім у банківській сфері - будуть піддаватися особливій перевірці. Причому довічно. І це торкнеться не лише самих PEP, а й їхніх рідних. До листопада 2022 року моніторинг PEP також був довічний, але тоді депутати обмежили його трирічним терміном.

З того моменту єврокерівництво вимагає повернути все на свої кола, але наштовхнулося на серйозний опір, перш за все, в українському парламенті.

Тут варто сказати, що позиція депутатів має серйозну, хоч і не зовсім публічну підтримку багатьох інших категорій PEP. Вони вважають, що це повністю знищить мотивацію людей йти на держслужбу, оскільки їм загрожуватиме довічна "поразка в правах". І, за підсумком, на посади призначатимуть лише "фунти", які виконуватимуть волю реальних тіньових керівників.

"Пропонований зараз законопроект прибирає норму про фінмоніторинг протягом трьох років. Також досі неясно до кінця, чи збираються поширити статус PEP на колишніх посадових осіб на 10-30 років тому, тобто дати закону зворотну силу. Надання статусу "громадського діяча" в теорії виглядає нешкідливо, але на практиці призводить до відмови в банківському обслуговуванні.На жаль, у багатьох банках при зверненні особи з цієї категорії просто говорять: у нас вказівку з PEP справа не мати. в загальний реєстр разом з іншими сумнівними громадянами з усього світу, без уточнення, хто є хто, в результаті гальмуватимуть будь-які фінансові транзакції, причому не тільки PEP, але їхніх родичів, у яких може бути вже своє життя, але вони все одно прив'язані до цього. статусу також можуть нарватися на фінансові проблеми", - каже "Країні" народний депутат восьмого скликання Ігор Попов.

"Де-факто редакція, яку вимагають, законсервує державну службу та політичне середовище. Ніхто новий і свідомий після цього із приватного сектору не піде працювати на країну. Ніколи", - дає оцінку у Facebook народний депутат від СН Віталій Безгін.

Як казали "Країні", ці моменти безрезультатно намагалися донести до єврокомісара Варгії деякі учасники зустрічі у парламенті. Дискусія швидко набула, як кажуть очевидці, "жорсткого характеру". Сперечався з європейським гостем, зокрема, відомий юрист народний депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко, який входить до Комітету Ради з питань правової політики.

"Це була досить непроста розмова, і але в той же час досить конкретна. Моє особисте враження: пан єврокомісар був трохи здивований тональністю дискусії на цю тему (моніторингу PEP - Ред.). Я почав ставити йому практичні питання і давати на його запитання практичні відповіді, він, схоже, вперше почув, що є норма в Конституції України, яка забороняє зворотну силу закону, і був дещо здивований, сказав, що став PEP заднім числом, отже, у нього в країні це можливо, а в нас є спеціальна норма", - передає розмову Власенко.

Він вважає, що умова ЄК сформульована "досить чітко та ясно": закон про PEP має відповідати рекомендаціям FATF.

"А в них є згадка про терміни. І встановлюватися вони мають з урахуванням національної Конституції та законодавства. І не йдеться, що треба все переписати. Ми вважаємо, що закон у нинішньому вигляді відповідає рекомендаціям FATF. Про тривалість фінмоніторингу може йти дискусія, і рішення можуть бути дуже різні. Але якщо буде порушено конституційну норму про неможливість зворотної дії, рано чи пізно закон буде визнано неконституційним та скасовано. Мені здається, що з цього питання дискусія не завершена", - наполягає Власенко.

Проте співрозмовник, близький до керівництва фракції СН, каже, що ЄК навряд чи погодиться на редакцію закону про PEP без довічного моніторингу. Всі відповіді зводилися до одного: ви все не так розумієте, потрібно прийняти у тому вигляді, в якому ми хочемо бачити цей закон.

"Поговорити з нашими (тобто західними - ред.) експертами? Звичайно, ви можете поговорити з експертами, але ви не встигнете доробити свою роботу. Тоді переговори про членство будуть через рік чи два", - каже джерело.

Депутат Гончаренко написав, що дедлайн для України – два тижні.

Про права нацменшин дискусія видалася, на думку очевидців, також тяжкою.

"Гості не "стосувалися" закону про мову ("Про забезпечення функціонування української мови як державної" - Ред.), але наполягають, щоб ще більше висновків із мовними рекомендаціями Венеціанської комісії було втілено у законодавство. Вони кажуть, що це дуже важливо, щоб освіта мовами, які є офіційними мовами Євросоюзу, поширювалася на весь термін навчання, а не як зараз – з поступовим збільшенням частки української, тиск максимальний, можливо, в розрахунку, що ми намагатимемося щось відстояти, і тому вони просять найбільше З Варгеї намагалися говорити різні люди, включаючи Сергія Бабака (глава комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій - Ред.), але теж марно.Хвилин 40 говорили. за дужки. ЄК хвилюють лише мови нацменшин, чиї країни в Євросоюзі. А цими мовами - угорською, румунською, болгарською, депутати можуть піти на зустріч побажанням ЄК", - говорить джерело.

Жовтень може відкрити переговори

За словами різних співрозмовників, вони розходилися після зустрічі "під враженням". Але, як вважає джерело, варіантів "увільнити" парламент не має.

"Наші західні колеги впевнені, що не миттям, то катанням всі потрібні їм закони ми проведемо. І навіть щодо PEP проблем не буде. Представники всіх фракцій та груп були на зустрічі. І всі розуміють, що хтось не голосує - зриває євроінтеграцію. Скептики можуть вийти із сесійної зали. Я думаю, що фінмоніторинг приймемо протягом жовтня. Решта все те ж у цих термінах. По меншинах поки що йде не особливо публічний діалог з угорцями, як найцікавішою стороною. Але прогнозую, що до середини жовтня рішення буде", – каже співрозмовник.

Він, звичайно, припускає появи нових претензій та вимог до України та після письмової доповіді ЄК, але, за його прогнозом, у грудні глави країн-членів ЄС узгодять спільне рішення щодо початку переговорів щодо вступу України до Євросоюзу.

При цьому, за його словами, теоретично Рада може все ж таки не встигнути прийняти всі необхідні закони.

Але з огляду на те, що відкриття переговорів про членство зовсім не означає швидкого приєднання до блоку, єврочиновники можуть вирішити (або вже вирішили), що ситуацію України краще довести до логічного кінця ще цього року. І Будапешту запропонують щось таке, що він закриє хоча б на якийсь час очі на прийняту редакцію закону про нацменшини.

Якщо виходити з нинішнього стану речей, сенсацій не повинно бути, і переговорний процес для Києва запустять уже цього року, вважає джерело в європейських дипломатичних колах.

"Зараз у ЄС борються дві лінії. Одні кажуть, що Україна має виконати все домашнє завдання фліком і лише після цього ЄК ухвалить рішення про початок переговорів щодо вступу. Друга лінія каже, що на деякі моменти можна заплющити очі та розпочати переговори "авансом". Тим більше, що початок переговорів не означає автоматичного вступу і всі ці умови можна поставити заново і вимагати їх виконання після війни. українське суспільство деморалізує вплив, тому закликають "дати надію", тому ймовірність того, що рішення про старт переговорів буде прийнято, висока, тим більше, що після вчорашньої заяви Путіна про те, що Росія не проти вступу України до ЄС втратила аргументи та частина. євроістеблішменту, яка була проти прискорення процесу євроінтеграції України, щоби не створювати ризики ескалації у відносинах з РФ", - говорить джерело.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.