Аналізуємо підсумки 600-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Найгарячіша ділянка фронту - авдіївський, де завтра виповниться тиждень від початку російських наступальних дій. За тиждень там було понад сотню російських атак, повідомили у Генштабі.
Основні бої - в районах на схід від Степового, Ластівчиного, Тоненького, Кераміка, Північного, Невельського, Нетайлового та Первомайського. Росія кинула в бій десятки танків та бронемашин, частину з яких знищено, заявили в Україні.
За даними українських військових пабліків, найважча ситуація зберігається на північ від Авдіївки – з боку Красногорівки. Російські телеграм-канали пишуть, що там РФ вдалося просунутися у Степового. Також вони заявляють про просування у Первомайського та спроби повернути ініціативу біля Північного (обидва села - на південь від Авдіївки).
Зважаючи на все, бої в районі Авдіївки ведуться за кожен метр. Втім, подібна ситуація спостерігається і на інших ділянках фронту, де одна із сторін веде активні наступальні дії (під Роботіно чи Бахмутом).
Просування росіян під Авдєєвою зараз незначне, але атаки йдуть постійно.
Військовий аналітик Bild Юліан Ріпке вважає, що Авдіївка може повторити долю Бахмута, оскільки росіяни мають намір наступати, незважаючи на втрати.
На його думку, початковий план РФ полягає в тому, щоб обійти місто із заходу, захопивши селища Північне, Степове та Бердичі, і взяти в оточення. Проте ЗСУ змогли зупинити росіян під Північним та на залізничній лінії у Степовому.
Зазначимо, що вказані аналітиком селища знаходяться в небезпечній близькості від шляху постачання авдіївського гарнізону ЗСУ через Ластівчине та Орлівку. І навіть наближення до цих точок, яке вже відбулося під час російських дій, ускладнює постачання авдіївського укріпрайону, оскільки робить його більш уразливим для ударів супротивника.
При цьому росіяни пишуть, що зараз наступ під Авдіївкою сповільнився, оскільки війська РФ підійшли до підземних укріплень ЗСУ, які не можна штурмувати бронетехнікою – їх намагається брати піхота за допомогою артилерії. Що, як і для ЗСУ під Оріховим, дуже сповільнює просування.
Тим не менш, стратегія росіян зрозуміла: не лише штурмувати зміцнення ЗСУ під Авдіївкою, але головне – вийти на рубежі, з яких можна точніше завдавати ударів по логістиці українського гарнізону у місті.
Очевидно, саме тому німецький журналіст Репке порівняв ситуацію з Бахмутом: захопити майже все місто росіяни змогли після того, як узяли під вогневий контроль усі дороги, які вели до нього. З травня українські війська через контратаки почали це півкільце розтискати, але на той час більша частина Бахмута вже була під контролем РФ.
На решті дільниць фронту росіяни також переважно атакують. На Куп'янському напрямку - біля Новоєгорівки та Макіївки. На Запорізькому - у Роботино та Вербового. Українські паблики пишуть, що росіяни створюють там чисельну перевагу та намагаються атакувати активніше. Водночас російські паблики пишуть і про українські атаки у Роботіно та Вербового.
Щодо чисельної переваги – схоже, саме цим пояснюється активізація РФ по всій лінії фронту. Українська військова розвідка заявила сьогодні, що у Росії навіть без мобілізації набирають до армії "десятки тисяч людей щомісяця", заявив представник ГУР Андрій Юсов.
Нагадаємо, офіційно в РФ заявили, що за вересень прийняли на контракт 60 тисяч осіб та 360 тисяч - з початку року. При цьому мобілізацію в Росії навряд чи проводитимуть як мінімум до президентських виборів, які намічені на березень наступного року.
У таких умовах навряд чи ймовірні й великі наступальні операції РФ, якщо вони можуть призвести до великих втрат і можуть викликати негативні настрої серед росіян. Сам Путін днями заявив, що нинішня активізація російської армії на фронті – це операції у рамках "активної оборони", а не настання.
А серед російських військових блогерів вже лунають заклики й надалі діяти від оборони - поки не буде створено 5-10-кратну перевагу в живій силі та техніці.
Водночас ми бачимо досить активні дії РФ під Куп'янськом та Авдіївкою. Але поки що складно сказати, чи мають там росіяни стратегічний задум, чи це тактичні операції з розтягування українських резервів або, наприклад, щодо взяття під вогневий контроль логістики ЗСУ (як це російська армія прагне зробити під Авдівкою).
Обстріли
Росіяни вночі застосували проти України балістичну ракету "Іскандер М", п'ять керованих авіаційних ракет Х-59 та 12 "Шахідів".
Авіаційні ракети атакували північні та східні регіони України, "Шахиди" - у різних напрямках, у тому числі на заході. Збито дві ракети Х-59 та 11 безпілотників, повідомляють Повітряні сили.
Вночі був ракетний удар околицями Дніпра. Також про роботу ППО проти "Шахидів" повідомляли Повітряні сили наступними містами: Кропивницький, Миргород, Хмельницький та Старокостянтинів.
Прильоти підтверджено на Кіровоградщині, а також у Миргороді на Полтавщині. Там пошкоджено понад 50 будинків, хоча куди був приліт, влада не уточнює. Постраждали троє людей, серед них десятирічна дитина.
РФ стверджує, що вночі завдавала ударів по аеродромах "Старокостянтинів" у Хмельницькій області та "Миргород" у Полтавській. На останньому нібито знищили вузол зв'язку.
Також був удар по Хмельницькому. Москва стверджує, що вразила там склади ракетно-артилерійського озброєння та сховище авіаційного палива. Україна цього не підтверджувала.
Підтримка Заходу
Україні стає все важче отримати фінансову підтримку, оскільки увага чиновників у ключових країнах-донорах переключається на майбутні вибори, а геополітична напруга посилюється, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
"Я бачу велику втому, бачу велику слабкість серед наших партнерів, вони хотіли б забути про війну, але війна все ще триває, повномасштабна", - заявив Марченко у кулуарах МВФ та зустрічі Світового банку у Марракеші.
Він сказав, що Україна зараз докладає «вдвічі більше зусиль, щоб переконати наших партнерів надати нам підтримку порівняно з останніми щорічними зустрічами» у квітні.
Україні необхідно заручитися фінансовою підтримкою Заходу, щоб покрити дефіцит бюджету 43 мільярди доларів у 2024 році.
Марченко сказав, що «геополітичний зрушення та внутрішньополітичний контекст у різних країнах» послаблюють готовність урядів до підтримки України.
Водночас президент США Байден заявив, що війна в Ізраїлі не вплине на позицію Вашингтона щодо України. І Америка зможе підтримувати дві країни одночасно.
"Ми - Сполучені Штати Америки. Наймогутніша нація в історії світу. Ми можемо подбати і про Україну, і про Ізраїль і при цьому зберегти нашу спільну міжнародну оборону. Ми маємо можливості для цього. Ми зобов'язані це зробити", - сказав Байден..
Тим не менш, на менш публічному рівні складається враження, що виділяти Україні допомогу стануть дозовано.
Сьогодні до Києва приїхала спецпредставниця США з відновлення України Пенні Пріцкер. Раніше вона заявляла про існування певних умов, на яких Київ отримуватиме фінансування. Про них потім писали американські ЗМІ, які перераховували десятки вимог Штатів до українського керівництва щодо розбудови внутрішньої політики та боротьби з корупцією.
Пріцкер вже зустрілася з президентом Зеленським. Втім, він жодних умов за підсумками зустрічі не згадав.
"Хороша розмова, хороші сигнали. Обговорили передусім захист нашої енергетичної інфраструктури та потреби у відновленні України. А також макрофінансову підтримку нашої країни та справедливе використання заморожених російських активів", - повідомив президент.
При цьому важливі зміни назрівають у Польщі. Там на парламентських виборах перемагає потенційний союз проєвропейських ліволіберальних партій на чолі з "Громадянською платформою" Дональда Туска, які опонують правлячим право-консерваторам з "Права і справедливості" (ПіС).
Перемогу опозиції показав учора екзит-пол. А сьогодні, після опрацювання понад 60% бюлетенів, опозиційна коаліція лідирує з відривом у 6% від потенційного об'єднання ПіС та ультраправої "Конфедерації".
Якщо така перевага опозиції залишиться незмінною і Туск зможе сформувати свій уряд, це матиме дуже значні наслідки для європейської політики. Польща на чолі з ПіС була головним оплотом право-консервативного "бунту" проти лівобірального мейнстриму Єврокомісії та західноєвропейських еліт за всіма основними позиціями порядку денного - міграція, ЛГБТ, підпорядкування Брюсселю. Окрему війну ПіС вела із Німеччиною, вимагаючи від Берліна репарації за окупацію Польщі під час Другої Світової війни.
Колишній голова Європейської ради Туск, безумовно, цю лінію не продовжуватиме, а почне відновлювати відносини з євроструктурами. Що відповідно внутрішні зміцнить Євросоюз. Хоча не слід забувати, що президентом Польщі до 2025 року залишається представник ПіС Дуда. І він має право накладати вето на закони, які приймає Сейм, для подолання якого в опозиції голосів не вистачить.
Вибори загалом показали, що Польща залишається дуже розколотою. А тому ПіС і Конфедерація у разі відходу в опозицію і, спираючись на підтримку президента Дуди, можуть почати розгойдувати ситуацію всередині країни, якщо Туск спробує провести ревізію їхнього курсу. Особливо з таких проблемних питань як прийом мігрантів із країн Азії та Африки.
Щодо України, то, за загальнопоширеною думкою, з Туском у Києва відносини будуть кращими, ніж із нинішнім урядом ПіС, який заборонив імпорт української пшениці та зробив багато різких заяв на адресу України та особисто Зеленського. Що стосується ставлення до війни в Україні, то, як очікується, Туск та його партія більшою мірою, ніж ПіС, орієнтуватимуться в цьому питанні на позицію ЄС та країн Заходу – США, Німеччини та Франції. І менше заявляти про "особливу" роль Польщі у підтримці України.
Але як буде на практиці – побачимо.
По-перше, на зовнішню політику та питання безпеки в Польщі продовжуватиме і далі впливати президент Дуда. По-друге, Туск навряд чи зможе ігнорувати вимоги лобістів щодо подальшого обмеження імпорту українського продовольства та інших подібних кроків. До слова, за списком партії Туска до Сейму проходить лідер профспілки фермерів "Агроунія" Колодзейчак, який був одним із ініціаторів протестів проти ввезення зерна з України. Як ми вже писали, Польща та Україна на європейському ринку є найближчими конкурентами, і ця обставина визначатиме політику будь-якого польського уряду.