Розгром колони ПВК "Вагнер" у Малі та реакція на нього російських військових пабліків вкотре виявили глибокий розкол у середовищі "вагнерівців".
"Офіційним наступником" Євгена Пригожина на чолі ПВК "Вагнер" став його син Павло. А "офіційним наступником" Уткіна як військовий командир "Вагнера" став Антон Єлізаров ("Лотос").
Однак, як уже писала "Країна", значна частина командирів "Вагнера" відмовилася служити під керівництвом "Лотоса" і пішла з ПВК. Більшість перейшли до різних підрозділів російської армії та Росгвардії. У тому числі, один із найвідоміших командирів "Вагнера" "Ратібор". Причому останній приєднався до підрозділу кадировців "Ахмат", чим викликав шок у російського ультраправого середовища, вихідцями з якого є багато "вагнерівців".
"Зніміть шеврони, Вальгали не буде. Зітріть тату, не ганьбіть ідею. Продалися звіринцю, шакали - не люди. До тебе, "командир", більше честь не маю", - такий вірш від імені "доброго друга" з'явився з приводу переходу" Ратибора" в "Ахмат" у телеграм-каналі неонацистського угруповання "Русич".
Що стосується "канонічної" ПВК "Вагнер" на чолі з "Лотосом", то спочатку планувалося, що він створить підрозділ у складі Росгвардії і в січні цього року навіть пройшли повідомлення, що відповідне рішення ухвалено і вже розпочався процес. Близькі до "Лотоса" паблики (включаючи загиблого в Малі адміна телеграм-каналу GreyZone Микиту Федяніна) постійно наголошували, що саме загін "Лотоса" - справжній "Вагнер", а ті, хто пішов до інших підрозділів - це "відщепенці та зрадники".
Проте про створення "вагнерівського" загону в Росгвардії на чолі з "Лотосом" із зими нічого не було чути.
А з урахуванням того, що "Лотос" із "вагнерівцями" діє зараз в Африці, можна зробити висновок, що ідея з Росгвардією з якихось причин не "вигоріла".
Після розгрому колони в Малі та загибелі десятків "вагнерівців" (у тому числі, як повідомила сама ЧВК, загинув командир 13 штурмового загону Сергій Шевченко з позивним "Ставок"), на "Лотоса" обрушився потік критики. У тому числі й з боку російських військових пабліків, які традиційно "Вагнер" підтримували.
"Черговий випадок, коли компетенція Єлізарова-Лотоса викликає сумнів. Як із боку, так і серед підлеглих та командирів".
"Не варто було недооцінювати туарегів у даному випадку і бабусі треба було вкладати в компанію в тому ж обсязі, що і Пригожин, якщо говорити глобально, а не економити, не поливати брудом інших і хвалитися минулими перемогами. Шкода російських пацанів, яких заманювали гучним ім'ям ".
І подібних коментарів багато.
Вони, зважаючи на все, і відображають розкол, який стався у "Вагнері" після загибелі Пригожина та Уткіна, а також невдоволення багатьох колишніх "вагнерівців" "Лотосом".
Що маємо за підсумком?
На війні в Україні "вагнерівців" як окремого підрозділу більше немає. Вони розділені між різними частинами у підпорядкуванні в армії та Росгвардії.
Африка зараз – єдине місце, де продовжує діяти ПВК "Вагнер" під своїм ім'ям під командуванням "Лотоса". Однак після розгрому колони на півночі Малі та потоку критики на адресу Єлізарова далеко не факт, що навіть там ЧВК збереже свої позиції.