В Україні з'явився ризик нового "банкопада", подібного до того, що країна переживала при голові Нацбанку Валерії Гонтарєвій у 2014-2017 роках, коли було закрито майже 90 банків.
Тоді кількість банків скоротилася із 180 до 93, вкладникам доводилося проходити бюрократичні процедури для отримання відшкодувань вкладів, втрачати частину заощаджень (компенсували лише до 200 тис. грн). А Фонд гарантування вкладів фізосіб виплатив громадянам відшкодувань на загальну суму 90 млрд грн, для чого йому довелося позичати кошти в Нацбанку та Міністерстві фінансів, і досі він віддав не всі борги.
Зараз фінансовий ринок знову стривожений. Причина — нові вимоги щодо капіталу банків, під якими у жовтні 2024 року підписалася українська влада (Нацбанк у тому числі) в останньому меморандумі МВФ. Вони можуть призвести до закриття багатьох банків.
"Страна" публікувала ключові витяги з цього меморандуму. Окрім іншого, в документі є зобов'язання України застосувати до банків вимоги щодо статутного капіталу у розмірі 5 млн євро, як того вимагає директива Євросоюзу. Це більше нормативу, що виконується зараз, — 200 млн грн. За поточним курсом це €4,4 млн, через що у багатьох структур виникне нестача капіталу, як тільки Україна виконає нову вимогу МВФ.
Згідно з меморандумом, Нацбанк зобов'язався до січня 2025 року підготувати законопроект щодо нових вимог до капіталів (5 млн євро), а після його ухвалення Верховною Радою — дати банкам 6 місяців на його виконання. Усіх, хто не захоче або не зможе його виконати, буде позбавлено банківської ліцензії, тобто буде закрито. Якщо банки не зможуть розрахуватися зі своїми вкладниками, що найчастіше відбувається під час таких ліквідацій, то кошти на рахунках (депозитних, карткових — будь-яких) компенсуватиме Фонд гарантування вкладів. При цьому під час дії військового стану та 3 місяців після його завершення держава гарантує людям компенсацію 100% банківських вкладень (у мирний час – максимум до 600 тис. грн). Тобто витрати на виплати вкладникам під час війни виявляться чималими.
Сьогодні офіційний курс гривні до євро становить 44,4 грн/€, і капіталізаційна вимога 5 млн євро — це 222 млн грн. Згідно з офіційною звітністю НБУ, на 1 вересня 2024 року у 10 українських банків статутні капітали менші від цього рівня:
1. "Комінбанк" - 215,7 млн грн статутного капіталу.
2. "Скай Банк" - 200 млн грн.
3. Банк "Український капітал" - 200 млн грн.
4. Банк "Траст-Капітал" - 200 млн грн.
5. "Сітібанк" - 200 млн грн.
6. Банк "Фамільний" - 200 млн грн.
7. "Оксі Банк" - 200 млн грн.
8. "Полікомбанк" - 200 млн грн.
9. "Мотор-Банк" - 200 млн грн.
10. Банк "Портал" - 200 млн.
Всі ці структури одразу опиняться у зоні ризику після ухвалення нового закону з вимогами щодо капіталів.
Але умови можуть бути ще жорсткішими.
Джерела "Страни" повідомили, що у 2025 році НБУ планує розраховувати 5-мільйонний капітал у євро за іншим курсом. А саме – по 60 грн за один євро. Джерела кажуть, що наглядовий департамент НБУ робить свої розрахунки саме за таким курсом і вимагатиме від банків щонайменше 300 млн грн статутного капіталу. Якщо цю норму приймуть, то в зоні ризику опиниться відразу 21 банк — третина банківської системи, що діє зараз (всього в Україні 62 банки). Як повідомляють джерела, згідно з оцінкою НБУ, лише 4 банки з цих 21 на даний момент зможуть оперативно наростити статутники до 300 млн грн за рахунок поточного прибутку. А решті 17 доведеться шукати кошти у 2025 році. Якщо не знайдуть — доведеться самостійно здавати ліцензію і закриватися, або чекати примусового закриття з боку Нацбанку.