Днями Україна одержала бюджет-2025. Рада ухвалила загалом відповідний законопроект №12000.
Особливих сюрпризів від головного кошторису країни в експертній спільноті спочатку не чекали. Як і цього року, 2025-го бюджет буде заточено на війну, а більшу частину інших видатків планується фінансувати за рахунок міжнародних партнерів.
Втім, підсумкова версія бюджету багатьох здивувала.
"У порівнянні з першим читанням, мало що змінилося. Макроекономічні показники, плани з доходів залишилися такими ж, як у вересні. Хоча вже зараз зрозуміло, що ми зіткнулися з прискоренням інфляції, яка, за підсумками року, буде вищою за 10%, а в У першому кварталі наступного року - понад 11%. Плюс - нам останнім часом лише грантів пообіцяли на 50 млрд, а в бюджеті ці надходження чомусь не враховані. Натомість враховано підвищення податків для українців, хоча президент досі не підписав відповідний закон (йдеться про скандальний проект №11416-д, який у жовтні ухвалив парламент – Ред ). тютюн, хоча відповідний законопроект проголосовано парламентами лише у першому читанні", — каже нам економіст Данило Монін. Він додав, що через ці "дива" затверджена версія головного кошторису країни нагадує йому "бюджет-фейк", яку прийняли "щоб було", і яку, швидше за все, доведеться ще переглядати.
Тим не менш, до бюджету до другого читання з'явилося кілька важливих змін, зокрема щодо розподілу коштів на місця, прокурорських зарплат, фінансування окремих відомств та вчителів. І саме ці норми, швидше за все, ніхто не змінюватиме.
Розбиралися у нюансах бюджету-2025.
Бюджет та його "дивності"
Загальні параметри бюджету наступного року з'явилися ще у вересні, коли його оприлюднив Кабмін. У цьому ж варіанті за документ проголосувала Рада у першому читанні наприкінці жовтня. Після цього профільний комітет почав приймати поправки до другого читання. І, як розповідав нам член бюджетного комітету ВР Роман Каптелов, таких поправок надійшло "на кілька бюджетів, тобто на суму, яка у кілька разів перевищує заплановану доходну частину.
Але, за підсумком, у затвердженому загалом бюджеті основні цифри практично не змінилися порівняно з першим читанням. Вони такі:
- курс долара – 45 гривень (у бюджеті на цей рік – 41,27 грн);
- ВВП - 8.466 трлн грн;
- Зростання ВВП – 2,7% (цього року – 3,5%);
- Інфляція на кінець року – 9,5% (цього року – 7,9%).
Пункт щодо інфляції, за словами Моніна, один із "найдивніших", особливо у світлі того, що між першим і другим читанням бюджету в Україні різко рвонули споживчі ціни. За підсумками жовтня інфляція зросла в річному вимірі до 9,7% - про це свідчить нещодавній звіт Держстату. Тобто інфляція вже вища, ніж прогнозується наступного року. При цьому Нацбанк оперативно свої прогнози щодо інфляції змінив – на 9,7% на кінець цього року та 11,4% на перший квартал 2025 року. Але у бюджеті цифри щодо інфляції залишили без змін;
- Середня зарплата – 24 389 гривень (цього року – 20581 грн);
- Прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3028 гривень;
- Мінімальна зарплата – 8 тисяч гривень.
Зазначимо, що ані прожиткового мінімуму, ані мінімальної зарплати в бюджеті на наступні рік не змінили, порівняно з поточними цифрами. Це означає фактичну заморозку соцстандартів (оскільки більшість виплат прив'язані до прожиткового мінімуму) і зарплат бюджетників (прив'язаних до мінімалки та єдиної тарифної сітки). Рада не переглянула також спеціальний прожитковий мінімум для визначення зарплат прокурорів, хоч такі поправки до проекту бюджету намагалися протягнути. Цей прожитковий мінімум застосовується для розрахунку зарплат прокурорів та становить 1600 гривень. Тобто зростання прокурорських зарплат наступного року не буде, що дозволить заощадити більше 1,2 млрд бюджетних коштів;
- Прибуткова частина бюджету – 2,32 трлн гривень.
Це трохи менше, ніж у проекті бюджету після першого читання. Головна причина - місцевим бюджетам все ж таки залишили 64% ПДФО та реверсну дотацію, хоча спочатку планувалося збільшити відрахувань з податку на доходи фізосіб до держбюджету більш ніж на 20 млрд гривень (щоб на місцях залишалося лише 60%). Але за ці "зайві" 4% ПДФО спалахнула справжня війна. На місцях заявляли, що будуть змушені урізати витрати на низку соціальних програм.
"Питання реверсу для нас становить 350 млн гривень. У разі вилучення коштів будемо говорити з жителями, від чого ми повинні відмовитися: або від пільгового проїзду в електротранспорті, або від будівництва укриттів у наших школах, або підвищуватимемо тарифи на вивіз сміття", — наголошував мер Кременчука Віталій Малецький.
Що, очевидно, змусило депутатів відмовитись від ідеї забрати частину грошей у місцевих громад. Як каже Данило Монін, у плануванні доходів бюджету чомусь не знайшли відображення цифри за очікуваними кредитними надходженнями (тільки від МВФ – понад мільярд доларів) плюс гранти від міжнародних партнерів ще на кілька мільярдів.
- Видаткова частина бюджету - 3, трлн гривень. Більшість піде на оборонку - 2,2 трлн. Ще 1,5 трлн – на фінансування різних програм Міноборони;
- Дефіцит бюджету – 19,4% ВВП;
- Держборг і гарантований державою борг - 97% ВВП або 8,62 трлн на кінець 2025 року;
- Експорт - 57 229 млрд доларів;
- Імпорт - 97 904 млрд;
- Дефіцит торговельного балансу – майже 40,7 млрд.
При цьому спочатку бюджет зверстаний під збільшені податки, зокрема військовий збір 5% замість 1,5%. Усі податкові новації, прописані у скандальному проекті №11416-д, який уже ухвалила Рада, передбачають збільшення бюджетних надходжень на величезну суму – майже 141 млрд гривень. Але вже більше місяця президент цей закон не підписує, і чи підпише взагалі – питання відкрите.
Що, втім, не знайшло жодного відображення у підсумковій версії бюджету (хоча на момент голосування за нього вже було зрозуміло, що закон з податків - "проблемний").
"Створюється таке враження, що бюджет прийняли, як кажуть, "щоб було". І вже зараз усі розуміють, що до нього буквально відразу ж доведеться вносити численні зміни. Не виключено, що проект "закинули" на тлі змін перспектив після закінчення війни після перемоги Трампа. Бо якщо закінчаться бойові дії, конфігурація бюджету радикально зміниться», — каже Монін.
Втім, коли закінчиться війна – поки що неясно, як і те, як ще можуть переписати бюджет. А ось жити і воювати за новим кошторисом українцям доведеться вже з 1 січня. Тому "Країна" проаналізувала основні доходні та видаткові статті у тому вигляді, в якому вони затверджені Радою, а отже - виконуватимуться принаймні до внесення до бюджету нових змін.
Скільки коштує війна
Хоча проект бюджету ухвалили більшістю голосів (за — 257 нардепів), під голосування у сесійній залі влаштували "міні-протест". Кілька народних обранців (в основному, від "Європейської солідарності" вийшли до трибуни з плакатами "Мільярди з інвестнянь та доріг - на українську зброю", "Гроші з проплаченого марафону - на дрони", "Бригадам - ПДФО та дрони, а не обидві") та ін.
До другого читання були спроби закласти до бюджету норму про збільшення частки з нинішніх 10% до 30% "воєнного" ПДФО, яка перенаправляється безпосередньо військовим частинам. Що, на думку окремих нардепів, дало б змогу платити військовим більше. Але за підсумком, цю поправку так і не ухвалили.
При цьому, як написала у своєму телеграмі нардеп і екс-глава податкового комітету Ради Ніна Южаніна, "навіть частково не врахували реальні кроки для реалізації "плану стійкості", озвученого в залі ВР Зеленським (у день голосування за бюджет - Ред. )".
За її словами, президент у своєму плані підтримав збільшення прямого фінансування військових частин, які б могли оперативно закривати свої поточні потреби. "Чи згадає Зеленський про свої слова, і чи накладе вето на такий бюджет", - запитує Южанін (вона за бюджет не голосувала).
Зазначимо, що військові видатки в бюджеті наступного року, як і раніше, величезні — загалом (з урахуванням фінансування програм Міноборони) близько 3,7 трлн.
Однак показово, що ця цифра практично не збільшилася порівняно з поточним роком. Включно з частиною, що стосується зарплат військових (вона зросла незначно). Як ми вже писали, це може вказувати на те, що військово-політичне керівництво України не планує збільшення чисельності армії. Що дивно, з огляду на постійні заяви про намір ЗСУ наступного року перейти до нового наступу.
Крім того, відсутність підвищення видатків на оборону є предметом постійної критики з боку опозиції, яка ставить питання, чому в бюджеті є гроші на виплату "вовиною тисячі", але немає додаткових коштів для армії.
Втім, загальна сума "на війну" ще може змінюватись, оскільки практично щороку з моменту повномасштабного вторгнення бюджет переглядають, щоб внести зміни до фінансування статей з оборони та безпеки. До сьогодні військові витрати тільки збільшували, але багато залежить від того, як довго ще триватиме війна.
"Оскільки, наприклад, якщо військові дії закінчаться вже навесні наступного року, а такі прогнози є, то вивільниться величезна сума, яка дозволить перекрити практично весь дефіцит бюджету", - говорить Монін.
Цікаво, що до другого читання у бюджеті передбачили "скасування" Дорожнього фонду. А 43,2 млрд, який у нього планували зібрати (зокрема, за рахунок відрахувань із податків на автомобільне паливо, штрафів тощо) піде до загального фонду бюджету, і більша частина потім буде перерозподілена на військові потреби. Нагадаємо: за будівництво доріг під час війни українська влада неодноразово критикувала, зокрема, наші міжнародні партнери. Тобто, ліквідація скандального фонду, який до того ж був "корупційною годівницею" на мільярди, на перший погляд - правильне рішення. Але з бюджету прибрали також субвенцію в 6,6 млрд. на забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг. Тому що зрештою буде з дорогами і загалом з автомобільною логістикою наступного року – невідомо.
Що буде з соціалкою та зарплатами
На що ще підуть бюджетні гроші?
На другому місці за витратами – обслуговування державного боргу. На виплату боргів планується витратити близько 480 млрд. гривень.
Це більше, ніж закладено на соціалку. Вона опинилася лише на третьому місці за видатками із фінансуванням близько 420 млрд гривень. Це на 50 млрд. менше, ніж у поточному році. Порізали переважно витрати на дотацію Пенсійного фонду на спецпенсії, які ПФ тепер повинен буде частково виплачувати за свій рахунок, а частково - скоротити. Кабміну доручено розробити спеціальні коефіцієнти для "надто великих" пенсій. Також ПФ отримає 11,3 млрд. гривень невикористаних пенсійних коштів пенсіонерів-переселенців (якщо ті не користуються рахунками більше року, держава їх просто забере).
При цьому з урахуванням інфляції та загального подорожчання життя в Україні "заморожування" витрат за соціалкою фактично означає зниження "планки". Наприклад, більшість соцвиплат не зміняться, порівняно з цим роком, оскільки прожитковий мінімум, до якого вони прив'язані, залишається таким самим, як і зараз – трохи більше 3 тисяч гривень. При цьому профспілки ще до війни підраховували, що реальний прожитковий мінімум становив на той момент не менше ніж 5 тисяч гривень. Зараз же він ще вищий – близько 7,5 тисяч.
На освіту витрати, порівняно з нинішнім роком, збільшаться на 18 млрд. (до 189,9 млрд.) на медицину - на 12 млрд. (до 217 млрд.). Що, на думку глави Секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, не покриє потреб цих сегментів.
Зазначимо, що профспілкові організації педагогів порушували питання щодо підвищення окладів вчителів, які залишаються одними з найнижчих у країні.
Але їм відповіли відмовою. Як компенсацію педагогам вигадали доплати у 1300 гривень (з 1 вересня 2025 року – 2600 гривень). Але, як виявилося, такі доплати отримають лише вчителі, які працюють із повним завантаженням. Якщо ж кількість годин менша, то, відповідно, урізатимуть і доплати.
Ще одним "бонусом" для сфери освіти стануть так звані "інвестиційні проекти" - на енергонезалежність школи дитсадків, ремонти їдалень та майстерень, будівництво укриттів, модернізацію освіти та ін.
За даними Асоціації міст України, 6,2 млрд. виділять на обладнання укриттів, 2 млрд. - на "Нову українську школу", 1,6 млрд. - на шкільні автобуси та ін.
Водночас деякі експерти, с. якими поспілкувалася "Країна", вважають, що багато "інвестпроектів" мають потенційно високі корупційні ризики, особливо у світлі численних скандалів, коли гроші на укриття для дитсадків і шкіл виділялися, але самих укриттів або взагалі немає, або вони слабо придатні для перебування там дітей.
"Інвестиційні проекти" будуть також у сфері охорони здоров'я. Наприклад, на "модернізацію" медустанов та створення реабілітаційних центрів заклали 10,7 млрд.
Цікаво, що до другого читання з'явилося фінансування за програмою компенсацій українцям за пошкоджене та знищене житло "Виновлення", якого спочатку у проекті бюджету взагалі не було. Щоправда, сума виявилася невеликою – 4 млрд гривень, тоді як, за оцінками голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк, реальні потреби за цією програмою наступного року – не менше 10 млрд.
Це означає, що багато власників зруйнованого житла так і не отримають від держави компенсації.
Тисяча Зеленського, парки, декарбонізація
Натомість у бюджеті знайшли гроші на "тисячу Зеленського" – 10 млрд гривень. Нескладно порахувати, що цих грошей вистачить на 10 млн. одержувачів. Ще 5 млн матимуть змогу отримати гроші цього року - під цю статтю перерозподілили фінансування деяких програм Мінекономіки на підтримку бізнесу. Тобто всього йдеться про 15 млн одержувачів, тоді як за умовами програми, на свою "тисячу від президента" мають право всі громадяни, включаючи дітей. Тобто або влада припускає, що до наступного року в країні залишиться приблизно така кількість жителів, або планує збільшувати фінансування або, як варіант, - додатково "фільтрувати" претендентів.
Але у бюджеті є статті, які викликають ще більше питань, ніж тисяча Зеленського. Наприклад, про підтримку українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну (на 150 млн. гривень) або про фінансування Державного фонду з декарбонізації та енергоефективної трансформації на 1,75 млрд., програму "Активні парки - локації здорової України" на 45,9 млн. грн., Витрати за якими, на думку експертів, з урахуванням реалій воєнного часу, можна було б відкласти. Як і підвищення змісту деяких відомств, зокрема, збільшення зарплатного фонду для Рахункової палати більш ніж на 240%.
Втім, поки що незрозуміло, що загалом буде з фінансуванням бюджету і чи підпише його взагалі президент. Розрахунки за доходами багато в чому побудовані на збільшеній податковій базі, зокрема, на основі прийнятого нещодавно скандального проекту з податків 11416-д. Але Зеленський досі його не підписав, і незрозуміло, чи взагалі підпише. Це означає, що "зависає" понад 140 млрд запланованих доходів, – каже Забловський.
Втім, експерти не виключають, що для пошуку додаткових джерел може бути задіяний план Б, який уже прописаний у меморандумі з МВФ, зокрема, підвищення ПДВ з 20% до 22-23%.